Четвер, 05.08.2021, 05:42
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна сторінка
ПРО ШКОЛУ
ВЧИТЕЛЯМ
УЧНЯМ
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
БАТЬКАМ
БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
ДОШКІЛЬНИЙ ПІДРОЗДІЛ
КАРТА САЙТУ
КОНТАКТИ
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [67]
ДПА-ЗНО [8]
Олімпіади [6]
Конкурси-замагання [8]
Позакласна робота [41]
Свята [38]
Річниці [7]
Знаменні дати
Шкільний табір [2]
Дошкільний підрозділ [1]
ОП і БЖД [4]
Різне [18]

Наше опитування
Хто відвідував наш сайт?
Всего ответов: 744

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Річниці та свята у березні:

 8 березня

Міжнаро́дний жіно́чий де́нь (англ. International Women's Day), повна назва Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року) — щорічне феміністське свято, символ боротьби за права людини для жінок, проти сексизму та гендерної нерівності, що відзначається 8 березня. Найзначніша з феміністичних дат.

Уперше відзначався 28 лютого 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки як «Національний день жінки». Наступного року, натхненні американським прикладом, учасниці Другої міжнародної соціалістичної жіночої конференції в Копенгагені вирішили щороку за зразком Міжнародного дня праці відзначати «День жінок», присвячений у першу чергу боротьбі за здобуття жінками виборчих прав. 19 березня 1911 року в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині й Швейцарії уперше відбувся Міжнародний жіночий день, який протягом наступних кількох років відзначався в різні дні наприкінці лютого чи на початку березня. З початку 1920-х років у Радянському Союзі затвердилась дата 8 березня, оскільки саме в цей день 1917 року з демонстрації робітниць почалась Лютнева революція. Відтоді день відзначався переважно в країнах колишнього «радянського блоку», доки його у 1967 році не взяли на озброєння феміністки другої хвилі[5]. У 1977 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала відзначати 8 березня «Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир».

У деяких країнах, у яких відзначається день, жінкам дарують квіти та подарунки. Цей жест феміністки знаходять недоречним, оскільки вважають, що день повинен привернути увагу до гендерної нерівності. У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина. Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають Міжнародний жіночий день з огляду на його «політичне походження».

Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права. Точну дату дня на конференції визначено не було.

Лише 1914 року день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австро-Угорській імперії, Данії, Німецькій імперії, Нідерландах, Російській імперії та Швейцарії[8].

З 1966 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року, Міжнародний жіночий день став неробочим.

Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток, ніж справжній вираз феміністського руху, проте в низці пострадянських та соціалістичних країн 8 березня є державним святом: Азербайджані, Анголі, Білорусі, Буркіна-Фасо, В'єтнамі, Грузії, Ізраїль, Казахстані, Камбоджі, Киргизстані, Китаї, Республіці Конго, Корейська  Народно-Демократична Республіка, Лаосі, Молдові, Монголії, Непалі, Таджикистані, Туркменістані, Росії, Уганді, Україні.

 

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ

Традиційно на початку  березня у загальноосвітніх навчальних закладах проводяться Шевченківські дні до дня народження Т. Г. Шевченка. Впродовж тижня у школах з метою популяризації творчої спадщини Кобзаря, утвердження його духовних заповідей, активізації виховної роботи серед учнівської молоді відбулися заходи щодо вшанування пам'яті видатного письменника, поета та художника, а саме:
виховні години «Український поет, якого знає ввесь світ», «Земля Великого Тараса», «Тарасовими   шляхами», «До тебе я, Тарасе, йду», «Шевченківськими стежками», «Шануй Шевченка, Україно, як мати рідного сина», «Маленьким дітям про Великого Кобзаря», «Тарас Шевченко – український поет і художник»;
інформаційні хвилинки про українських поетів та історичних діячів;
мультимедійна презентація про життя і творчість Т.Г. Шевченка;
перегляд кінофільмів «Тарас Шевченко – Великий українець», «Мій Шевченко»;
нестандартні уроки  рідної мови для учнів  5-11 класів :  «Іду душею до Тараса» (для  учнів 5-11 класів); «Мова, Україна, я» (для  учнів 9-10 класів); Подорож  до країни «Морфології» (для учнів  5-6 класів); Турнір юних філологів (для  учнів 7-8 класів);
літературні вікторини «Чи знаєш ти Шевченка»;
уроки позакласного читання «Симфонія жіночої долі у творах Т.Г.Шевченка», «Шевченко в серці моєму», «Біль, краса і велич України Тарасовим оспівані пером»;
конкурс на краще читання віршів Великого Кобзаря «Іду душею до Тараса»;
тематичні виставки художньої літератури «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!», «Пам'яті Великого Кобзаря»;
тематичні уроки  під загальною назвою  «Тарасу  Шевченку присвячується…».

                 

 

24 березня - Всесвітній День боротьби з    туберкульозом

Щорічно 24 березня в усьому світі проводиться День боротьби з туберкульозом.
Саме цього дня в 1882-му році в Берліні доктор Роберт Кох оголосив про відкриття цієї страшної хвороби, яка до цих пір загрожує кожному з нас.
У Росії туберкульоз, колись проголошений зникаючої хворобою, на сьогоднішній день набуває форми епідемії.
Основною причиною зростання захворюваності є зниження рівня життя населення, зростання алкоголізму, наркоманії, величезна армія бомжів, звільнені з виправних установ. Суттєву лепту вносить і міграція населення, різко зросла за останні роки. Важливим чинником, що сприяє росту захворюваності, є скорочення охоплення населення профілактичними оглядами та зменшення частки хворих на туберкульоз, виявлених на ранніх стадіях.
Туберкульоз - одне з найдавніших інфекційних захворювань. Це хронічне інфекційне захворювання характеризується утворенням в органах специфічних запальних змін. Туберкульоз вражає практично всі органи і системи організму. Але найбільш частою локалізацією туберкульозу є органи дихання.
Збудником туберкульозу є мікобактерії туберкульозу. Джерелом зараження є хворі люди або домашні тварини. Основне джерело зараження - хвора людина. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом (через легені дорослої людини за добу проходить близько 15 кубометрів повітря). При кашлі, чханні, розмові хворого на туберкульоз в повітря, на підлогу і стіни кімнати, предмети побуту, потрапляють дрібні крапельки мокротиння й слини. Мікроби після висихання мокроти довго залишаються життєздатними, особливо в слабоосвещенних місцях, навіть у висохлої мокроті і на різних предметах вони виживають до шести-восьми місяців. Це обумовлює можливість контактно-побутовий передачі через посуд, білизна, книги.
На туберкульоз хворіють не тільки люди, але і тварини. Тому можливе зараження при вживанні некип'яченого молока, непроварені м'яса, яєць, при догляді за хворими домашніми тваринами.
Лікувати туберкульоз складно, тому що він "мутував" і пристосувався до тих препаратів, які на нього раніше впливали. З'явилися мікобактерії туберкульозу, стійкі до лікарських засобів. Це відбувається через несприятливу екологічного середовища і прийому медикаментозних засобів без призначення лікаря.
Вчасно виявлений туберкульоз краще піддається лікуванню.
Щоб уберегти себе від зараження туберкульозом, необхідно:

Відмовитися від шкідливих звичок, які знижують опірність організму.
Слідкувати за чистотою і порядком в приміщенні і за його межами.
Не допускати захаращення і скупчення пилу.
Щодня проводити прибирання квартири і меблів вологим способом.
Як можна частіше провітрювати приміщення.
Не чистити в кімнаті одяг і взуття.
Завжди мити руки перед їжею.
Дотримуватися режим харчування.
Не купувати м'ясо, молоко на стихійних ринках.
У їжу вживати тільки кип'ячене молоко.
Дотримуватися режим праці та відпочинку.
Гартувати свій організм.
Займатися фізкультурою і спортом.
Частіше бувати на свіжому повітрі.
Боротися зі стресом.
Регулярно проходити флюорографічне обстеження.
Бути непримиренним до санітарних недоліків. Чи не соромитися робити зауваження немудрим.

Дотримуючись необхідні запобіжні заходи, можна убезпечити себе від небезпеки зараження. Боротьба з туберкульозом буде успішною тільки тоді, коли ми всі разом будемо дотримуватися правил боротьби з підступною хворобою і вимагати виконання їх від оточуючих.

 

27 березня Всесвітній день театру

 

Всесвітній або Міжнародний день театру — міжнародний день вшанування театру як надбання культури і вшанування всіх робітників театру від театральних режисерівакторів і сценографів до білетерів. Відзначається щорічно 27 березня.

Історія

Виникнення давньогрецького театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса — Діонісіями. Учасники процесій зображали пошт Діоніса і, надягаючи козячі шкури, співали і танцювали (слово «трагедія» в перекладі з грецької — «гімн цапів»). На історичне походження театру вказує обов'язкова участь у трагедіях хору, з яким спочатку вступав в діалоги єдиний актор, пізніше кількість акторів збільшилася до трьох. Сполучившись із літературною традицією, театр в класичну епоху з релігійних, народних уявлень перетворився на самостійний вид мистецтва. Театралізовані вистави стали невід'ємною частиною державних свят — Діонісій та Леней. Для них будували грандіозні кам'яні театри, розраховані на тисячі глядачів (театр Діоніса в Афінах, найкраще за інші зберігся амфітеатр в Епідаврі).

За дату святкування Всесвітнього дня театру взято 27 березня. За переказами, прем'єра першої театральної вистави у Стародавньому Римі відбулась саме 27 березня. Істориками це не доведене. Тим паче що не театр ( культурний захід, запозичений римлянами у греків вже у готовому вигляді) користувався популярністю і масовим попитом глядачів, а бої гладіаторів.

Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру належала Міжнародному інституту театру (ITI) у 1961 році. До відзначення такого дня приклав зусилля Жан Кокто, театральний діяч і актор з Франції, котрий оголосив сповіщення про таку урочистість 1962 року.

Всесвітній день театру не є державним святом і не є вихідним днем. Але це не заважає вважати його професійним святом театральних діячів і робітників всіх театрів. Низка театрів бере участь у театральних фестивалях, концертах, інші готують прем'єрні вистави.

                                         

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Серпень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Друзі сайту

  • МОН України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти

  • Copyright MyCorp © 2021Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz