Четвер, 05.08.2021, 03:21
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна сторінка
ПРО ШКОЛУ
ВЧИТЕЛЯМ
УЧНЯМ
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
БАТЬКАМ
БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
ДОШКІЛЬНИЙ ПІДРОЗДІЛ
КАРТА САЙТУ
КОНТАКТИ
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [67]
ДПА-ЗНО [8]
Олімпіади [6]
Конкурси-замагання [8]
Позакласна робота [41]
Свята [38]
Річниці [7]
Знаменні дати
Шкільний табір [2]
Дошкільний підрозділ [1]
ОП і БЖД [4]
Різне [18]

Наше опитування
Хто відвідував наш сайт?
Всего ответов: 744

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Річниці та свята у січні:

 6 січня – Святий Вечір: традиції та звичаї свята

6 січня   християни східного обряду відзначають Святий Вечір. Це вечір напередодні Різдва Христового,  одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди, збираючись разом за одним столом.

http://www.like.if.ua/wp-content/uploads/2017/01/3-300x161.jpghttp://www.like.if.ua/wp-content/uploads/2017/01/2-182x300.jpg

                   Дідух

Одним із найважливіших обрядів Святвечора вважається Дідух. У давнину він ототожнювався із місцем  духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з городу до оселі і для них, вважалося, господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив.

В домі Дідух перебував до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його прийнято спалювати «на новий добрий урожай».

                   Накривання столу

Це також доволі магічний обряд. Під скатертину ставили сіно, на чотири кути столу по голівці часнику — «щоб злу силу відігнати», пшеницю, монети (у різних частинах України є своя специфіка)

                    12 страв

За традицією, на Святвечір на столі повинно бути рівно 12 страв. Таку кількість пов’язують із 12 апостолами.Приготування страв в давнину розпочиналося із самого ранечку і до появи першої зірки господиня мала впоратися із усім.

Важливо, що цілий день, аж до святкової вечері, не можна було нічого їсти. І лише з першою зіркою на небі, українці розпочинали святкову трапезу.

Усі страви, які до свята готують господині – пісні. Серед традиційних: кутя, вареники, грибова юшка, голубці, картопля, риба (не в усіх регіонах), гриби, капуста, квасоля, узвар, пампушки.

                                 http://www.like.if.ua/wp-content/uploads/2017/01/1-300x218.jpg

Кутя – це, безперечно, найважливіша страва цього вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства).

За давнім звичаєм, першим кутю за столом куштував господар.

Також обов’язково на святковому столі мають бути:

  • Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом.
  • Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.
  • Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

 

                               7 січня - Різдво Христове

Різдво Христове – день, коли народився Ісус Христос, відзначають православні християни  7 січня. Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят. У храмах  в цей день відбуваються святкові богослужіння, звучать колядки та слова вітань. Має цей день і свою особливу історію. 

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п’ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

C:\Users\User\Desktop\рыздво.jpg

 

         

 

 

День Соборності України     -     22 січня

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, щорічно відзначається День Соборності України. Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 року Указом Президента свято було відновлено як День Соборності України.

У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі. 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу. У тексті Акту Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Однак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки, більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття.

Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.

З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.

            C:\Users\User\Desktop\200px-ДеньСоборності2011_2.jpg

 

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

 

https://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/untitled_3.jpg

 

 

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

 

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

 

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

 Голокост в Україні

 Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

 «Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

 

 https://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/1317458491_4488595-1-3-1.jpg

 

Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

 C:\Users\Admin\Downloads\Bij_pid_Krutamu-3.jpg

 

29 січня – День працівників пожежної охорони України

 

C:\Users\User\Desktop\пожеж.jpg

 

В підтримку ініціативи працівників пожежної охорони України з 1995 року по 2004 рік Указом Президента України від 2 січня 1995 року № 7/95 було встановлено професійне свято – День працівників пожежної охорони України, який відзначався щорічно 29 січня.

Про самовідданість і відвагу пожежників можна складати безліч героїчних оповідань. Ці люди ризикують життям, щоб врятувати сім’ї від розрухи і смертей, захистити від полум’я пам’ятники культури, ліс, історичні та спортивні об’єкти, магазини і т. д. Щоб надати належну увагу й шану працівникам пожежної охорони України, в країні було засноване їх професійне свято.

Найперші українські пожежні частини з’явилися в Києві в 1841 році. У кожній з них працювало 25 пожежників. Пізніше у них з’явилися справжні професійні інструктори. Вже наприкінці 1929 року у столиці повним ходом працювало 9 частин, у розпорядженні яких було 13 машин. Однією з найголовніших заслуг пожежників України є злагоджена робота рятувальників під час аварії на Чорнобильській АЕС.

У  День пожежної охорони України, прийнято вітати сміливих, сильних, відповідальних пожежників

Шановні працівники пожежної охорони України!

Від щирого серця вітаємо вас з професійним святом.

Ви обрали одну з найскладніших професій, покликану боротися із небезпечною стихією – вогнем. Інколи ціною власного життя, ви, не вагаючись, готові прийти на допомогу людям. Тисячі успішно ліквідованих пожеж і врятованих із вогню людей – це, мабуть, найкраще підтвердження особливої важливості та благородності вашої професії.

Сердечно бажаємо вам, шановні вогнеборці, міцного здоров’я, витримки, сили, наснаги у вашій не легкій справі, і якомога менше тривожних викликів.

Нехай злагода та достаток завжди панують у ваших оселях, а ваша нелегка праця сторицею повертається вам здоров’ям, щастям та добром. 

Бажаємо всім Успіхів та Вдачі! 

 

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Серпень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Друзі сайту

  • МОН України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти

  • Copyright MyCorp © 2021Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz