Ось і закінчилися літні канікули і настала пора знову гризти граніт науки і йти в школу. Така доля людини. Шкільна пора — це найяскравіші спогади з життя і іноді так хочеться повернути їх, щоб заново все це пережити.
Пропонуємо Вашій увазі кілька цікавих фактів про 1 вересня.
1. До 30-х років XX ст. не було загальноприйнятого точного дня, який був би початком навчального року. Але в 1935 році постановою Раднаркому і ЦК ВКП (б) було прийнято зробити офіційним першим навчальним днем у році саме перше вересня, причому у всіх школах Радянського Союзу.
9 червня в нашій школі відбувся суботник з благоустрою території в рамках акції "Чисте довкілля". В ньому взяли участь батьки учнів, педагоги та обслуговуючий персонал школи. В результаті було впорядковано пришкільну територію: спортивний майданчик, квіткові клумби, прибрана територія біля центрального входу та навколо приміщення школи та пофарбовано спотивне знаряддя на шкільному спортивному майданчику. Всі попрацювали на відмінно! До школи завітала депутат Запорізької міської ради Гурська Ніна Миколаївна. Щіра вдячність всім, хто долучився до цієї акції.
У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.
Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.
Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваному дню. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння. Але для деяких учнів закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої
... Читати далі »
У Запоріжжі відкрили меморіальну дошку Герою Небесної сотні Василю Сергієнко, який загинув від рук бандитів на Черкащині у квітні 2014 року.
Дошку героєві відкрили на будівлі університету, де Василь Сергієнко займався науковою роботою та здобував другу вищу освіту. Журналіст, поет, громадський діяч, він з початку 1990-х років був у лавах патріотичних сил Запоріжжя. Потім переїхав на Черкащину, де займався громадською роботою і журналістськими розслідуваннями.
