Середа, 21.02.2018, 00:20
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна сторінка
ПРО ШКОЛУ
ВЧИТЕЛЯМ
УЧНЯМ
БАТЬКАМ
КАРТА САЙТУ
КОНТАКТИ
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [32]
Позакласна робота [20]
Олімпіади [4]
Конкурси-замагання [5]
ДПА-ЗНО [2]
Свята [20]
Шкільний табір [1]
ДНЗ [0]
Різне [4]
ОП і БЖД [0]

Наше опитування
Хто відвідував наш сайт?
Всего ответов: 400

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Вересень » 1 » ДЕНЬ ЗНАНЬ
10:47
ДЕНЬ ЗНАНЬ

Ось і закінчилися літні канікули і настала пора знову гризти граніт науки і йти в школу. Така доля людини. Шкільна пора — це найяскравіші спогади з життя і іноді так хочеться повернути їх, щоб заново все це пережити.

Пропонуємо Вашій увазі кілька цікавих фактів про 1 вересня.

1. До 30-х років XX ст. не було загальноприйнятого точного дня, який був би початком навчального року. Але в 1935 році постановою Раднаркому і ЦК ВКП (б) було прийнято зробити офіційним першим навчальним днем у році саме перше вересня, причому у всіх школах Радянського Союзу.

2. До 1980 року у першого навчального дня не було офіційної назви, поки радянський заслужений педагог Федір Федорович Брюховецький не назвав цей день «Днем знань». А в 1984 вже був підписаний Указ Президії Верховної Ради СРСР про те, що 1 вересня офіційно є Днем знань і є державним святом.

3. У багатьох країнах відзначають перший навчальний день також як і в Україні — 1 вересня (Білорусь, Туркменістан, Молдова, навіть Чехія, В’єтнам, Китай і ін.). Але в інших країнах дні знань відзначають в різні дні, наприклад в Японії в школу йдуть 1 квітня, а в Індії 1 червня.

4. Основною традицією на день знань є те, що одинадцятикласник садить на своє плече першокласницю з дзвоником і проходить так зване урочисте коло, а дівчинка в цей час дзвенить дзвоником. Ця традиція отримала назву «Перший дзвінок» і належить вона Ф.Ф. Брюховецькому.

Насправді ж 1 вересня — це свято не тільки для дітей, а ще й для продавців канцтоварів, дитячого одягу та інших супутніх товарів)))...

 

1 вересня: як це роблять у Франції

Навчальний рік у французьких школах починається без квітів, без лінійки і без святкового вбрання. Я сама не могла в це повірити, поки не побачила на власні очі. Діти приходять до школи у шортах і футболках (іноді подертих) і головне питання, яке їх турбує - хто буде їхніми однокласниками цього року.

У Франції існує правило - діти мають соціалізуватися. Для цього кожного року всіх "старих" дітей перемішують між собою, плюс приходять "новенькі". Тому 1 вересня у всіх дітей - сюрприз, їм дуже цікаво хто ж сидітиме з ними за сусідньою партою (тут парти на одну людину).

Друга причина цієї політики перемішування - уникати "улюбленців" у вчителів. Але тут ще й подвійна пересторога: у новосформованого класу завжди нова вчителька. І так кожного року. Єдина константа - це директор, хоча і він час від часу змінюється.

Тому 1 вересня батьки з дітьми приходять трохи завчасно і йдуть шукати своє прізвище в списку класів. Там їх вже чекає вчителька або вчитель (тут доволі багато чоловіків у системі освіти). Викладач в обов'язковому порядку знайомиться з батьками свого учня, цікавиться чи є якісь побажання, обговорює організаційні питання - чи дитина обідає в школі чи вдома, чи лишається на garderie (група продовженого дня) і чи має право йти сам додому.

Це і є, власне, наша "лінійка". Після знайомства батьки розходяться і школу закривають від загального доступу. Цього року з огляду на теракти обіцяють ще й посилені заходи безпеки у вигляді військових і поліцейських. Телефони, планшети та інші гаджети у школі заборонені.

Друге питання, яке мене здивувало після відсутності квітів, піджаків і пафосного настрою - я не побачила у школі жодної корупції. Ніхто за три роки навчання мого сина в державній школі не просив мене купити диван чи відремонтувати вікна. Єдине прохання, яке я і всі інші батьки отримувала у письмовій формі - супроводжувати дітей на похід в театр, кіно чи в парк вивчати життя тварин.

Ще в кінці року батькам видають список речей, які необхідно купити до початку навчання - це олівці, ручки, лінійки, фломастери… Одним словом, канцелярські товари. Зошити та книжки дітям видають безкоштовно. А враховуючи, що у Франції книжка і зошит - це зазвичай одне ціле, то всі ці книжки дають нові і підписані іменем і прізвищем вашої дитини. Більше того, якщо з якихось причин (наприклад, фінансових) дитина прийшла без ручки і олівців, то у класі є "місцеві" - держава надає певну кількість канцелярських товарів для тих, хто забув принести або не має можливості купити.

Діти у французьких школах перебувають в обов'язковому порядку з 8:30 до 16:30. У дітей 4 уроки на день, але тривалість кожного - півтори години. І це починаючи з підготовчого відділення, тобто з 6 років.

Особисто я не могла зрозуміти, як діти це витримують. На правах мами дитини, яка адаптується до проживання в іншій країні, я перебувала у класі впродовж першого тижня навчального року. Як тоді пояснювали вчителі, це важливо для того, щоб дитина, яка не говорить французькою, мала менший стрес і психологічний захист у вигляді мами у класі. Так от, в цьому класі діти справді вчилися безперервно півтори години. Так, вони не сиділи на місці, вставали взяти якийсь фломастер чи просто крутилися на стільці, але витримували.

Перерва між першим і другим уроком триває 20 хвилин. За цей час діти мають можливість вивільнити зайву енергію - вони бігають, як шалені, по шкільному подвір'ю в той час, як вчителі лише дивляться, щоб не було сильних бійок і п'ють свою ранкову каву.

Після другого уроку - обідня перерва, яка триває дві години. Там вже діти "відриваються" на повну - грають у футбол і волейбол (спеціальним м'яким м'ячем), у схованки і так далі. Ті, хто віддає перевагу спокою, мають спеціальну кімнату з книгами і настільними іграми. Після обідньої перерви знову 20 хвилин перерви між третім і четвертим уроком, яка обов'язково проходить лише на свіжому повітрі.

Група продовженого дня абсолютно ідентична шкільним перервам - всі гуляють на шкільному подвір’ї. Враховуючи, що особливих домашніх завдань у початкових школах не дають, діти спокійно собі розважаються, а потім ідуть додому, де на них чекає сімейна вечеря.

До цього всього треба ще додати улюблене слово французів doucement (тихенько, спокійно), бо головне завдання батьків і вчителів у Франції - зробити так, щоб дитина не перевтомлювалась і хотіла ходити в школу.

Джерело: ВВС Україна  Освіта.ua

Категорія: Свята | Переглядів: 139 | Додав: sh110 | Рейтинг: 5.0/1
Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Друзі сайту

  • МОН України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти

  • Copyright MyCorp © 2018Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz